Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.05.2016 року у справі №5024/1115/2011
Постанова ВГСУ від 05.08.2014 року у справі №5024/1115/2011
Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №5024/1115/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 5024/1115/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу

Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі№ 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської областіза позовомПрокурора міста Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо 1. Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", 3. Виконавчого комітету Новокаховської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: 1. Комунальне підприємство "Каховське бюро технічної інвентаризації", 2. Федерація професійних спілок України, провизнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння,

від Генеральної прокуратури України: прокурор Савицька О.В. (посвідчення від 13.03.2013 № 015589),та від представників сторін:від позивача:Сіднєнко О.Л. (довіреність від 17.09.2014 № 252), від відповідача 1:Конограй Н.В. (довіреність від 26.02.2015 № 3), від відповідача 2:не з'явились, від відповідача 3:не з'явились, від третьої особи 1:не з'явились, від третьої особи 2:Хоменко А.В. (довіреність від 23.06.2015 № 11/01-42/824),

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду державного майна України у червні 2014 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист", Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" та Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право власності Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" від 08.11.2010 серія САС № 456975 на турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв.м. та будівель і споруд, згідно з генеральним планом БТІ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" 37/1000 будівлі туристичного готелю "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20, що складається з гаражу літ. Б, пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Новіковою Л.В. за № 3128; визнати недійсним свідоцтво про право власності ТОВ "Жемчужина" від 08.11.2010 серія САС № 456976 на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б, пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2; витребувати з незаконного володіння ТОВ "Жемчужина" нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2 та визнати за Фондом державного майна України право власності на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2; витребувати з незаконного володіння Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель і споруд згідно з генеральним планом БТІ та про визнання за Фондом державного майна України права власності на туристичний готель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель і споруд згідно з генеральним планом БТІ.

У позові прокурор посилається на частину 2 статті 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 203-213, 216, 215, 657, 321, 325, 328, 388 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 у справі № 5024/1115/2011 (суддя Гридасова Ю.В.), з урахуванням ухвали Господарського суду Херсонської області від 22.09.2011 про виправлення описки, позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" від 08.11.2010 серія САС № 456975 на турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр-ту Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель та споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" 37/1000 будівлі туристичного готелю "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Новіковою Л.В. № 3128.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності ТОВ "Жемчужина" від 08.11.2010 серія САС № 456976 на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ганками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Визнано за Державою в особі Фонду державного майна України право власності на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ганками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Жемчужина" на користь Фонду державного майна України нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Визнано за Державою в особі Фонду державного майна України право власності на туристичний готель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель та споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Витребувано з незаконного володіння Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на користь Фонду державного майна України турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель і споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України", статті 21, 215, 216, 321, 236, 392, 393, статтями 388, 658 Цивільного кодексу України, статтю 21 Закону України "Про власність" та мотивовано тим, що згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України", майно та фінансові ресурси розташовані на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно з пунктом 1 Тимчасового положення про ФДМУ, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду державного майна України. Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірне майно не було об'єктом права власності профспілок УРСР, оскільки останні не є правонаступником професійних спілок СРСР. Спірний об'єкт мав статус Державної власності, тому дії щодо зміни власника цього майна є неправомірними. Виходячи з положень статті 388 Цивільного кодексу України та тієї обставини, що спірний об'єкт вибув із володіння Держави не з її волі, іншим шляхом, суд дійшов до висновку про задоволення позову, відхиливши доводи відповідачів щодо пропуску строку позовної давності з огляду на те, що його (строку) перебіг починається з моменту виникнення права на позов у позивача - Фонду державного майна України. При цьому, господарським судом першої інстанції враховано, що прокурору стало відомо про право на позов в межах зазначеного трирічного строку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 (у складі колегії суддів: Воронюка О.Л. - головуючого, Єрмілова Г.А., Лашина В.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 у справі № 5024/1115/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 у справі № 5024/1115/2011 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.) касаційну скаргу Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Херсонтурист" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі № 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської області частково задоволено.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 у справі № 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської області скасовано.

Справу № 5024/1115/2011 передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.09.2014 у справі № 5024/1115/2011 (суддя Литвинова В.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011 (у складі колегії суддів: Мишкіної М.А. - головуючого, Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 04.09.2014 у справі № 5024/1115/2011 скасовано.

Позов задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" від 08.11.2010 серія САС № 456975 на турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м та будівель і споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.12.2009 між ТОВ "Жемчужина" та Херсонським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" 37/1000 будівлі туристичного готелю "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, що складається з гаражу літ. Б, пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Новіковою Л.В. № 3128.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності ТОВ "Жемчужина" від 08.11.2010 серія САС № 456976 на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ганками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Визнано за Фондом державного майна України право власності на нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б., пральні з прибудовою та ганками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Жемчужина" на користь Фонду державного майна України нежитлову будівлю у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20-а, що складається з гаражу літ. Б, пральні з прибудовою та ґанками літ. В, в, в1, в2, складу з підвалом входом у підвал та рампою літ. Г, під Г, г, г1, санблоку літ. И, складу літ. К, вимощення І, огорожі 1, оглядової ями 2.

Визнано за Фондом державного майна України право власності на туристичний готель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель та споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Витребувано з незаконного володіння Херсонського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на користь Фонду державного майна України турготель "Нова Каховка" у м. Нова Каховка по пр. Дніпровському, 20, загальною площею 5295,5 кв. м. та будівель і споруд згідно з генеральним планом БТІ.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011, Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014, а рішення Господарського суду Херсонської області від 04.09.2014 у справі № 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської області залишити в силі.

У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати С.Бондаря від 22.06.2015 № 05-05/810 у зв'язку з відпусткою судді Овечкіна В.Е., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Дерепи В.І., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України С. Бондаря від 13.07.2015 № 05-05/1047 у зв'язку з виходом з відпустки судді Овечкіна В.Е., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши прокурора, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 17.04.1936 ліквідовано Всесоюзне товариство пролетарського туризму і екскурсій з передачею всього його майна Всесоюзній Центральній Раді Професійних Спілок (ВЦРПС). Вказаною постановою на ВЦРПС і його організації покладено безпосереднє керівництво роботою в області місцевих, дальніх екскурсій, масового туризму і альпінізму. Також постановлено ВЦРПС організувати управління місцевими і дальніми екскурсіями і масовим туризмом, передати в його безпосереднє відання маршрути союзного та місцевого значення, що знаходяться в системі Всесоюзного товариства пролетарського туризму і екскурсій, всіма туристично-екскурсійними базами і будівництвом.

Постановою Секретаріату ВЦРПС від 24.04.1945, протокол № 53 пункт 24 відновлено діяльність туристично-екскурсійного управління ВЦРПС на правах відділу.

Постановою Президії ВЦРПС від 27.11.1959 (протокол № 25 пункт 4) створено з 01.01.1960 в союзних республіках республіканські, а по РСФРР, в окремих краях і областях, краєві, обласні туристично-екскурсійні управління, у віданні яких повинні знаходитися туристичні господарства відповідних республік, країв і областей.

Постановою Президії ВЦРПС від 20.07.1962 (протокол № 17 пункт 4) центральні республіканські, краєві і обласні туристично-екскурсійні управління реорганізовані в Центральний, республіканські краєві і обласні ради по туризму.

Постановою Президії ВЦРПС від 11.09.1981 № 8-15 згідно з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31.10.1980 "Про подальший розвиток і вдосконалення туристично-екскурсійної справи в країні" затверджено Положення про міжвідомчу раду по туризму і екскурсіях при ВЦРПС .

Постановою Президії Центральної Ради по туризму та екскурсіях від 27.07.1982 № 8-3 затверджено Положення про Українську республіканську раду по туризму і екскурсіях.

Відповідно до вказаного Положення Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях являється органом, який здійснює керівництво радами по туризму і екскурсіям, іншими підвідомчими установами, організаціями, підприємствами туристично-екскурсійної системи профспілок на території УРСР. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях працює під керівництвом Центральної ради по туризму і екскурсіях Української республіканської ради профспілок (Укрпрофрада) в тісному контакті з обласними радами і республіканськими комітетами профспілок, іншими громадськими організаціями, державними комітетами, міністерствами і відомствами Української РСР. Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях здійснює свою діяльність на началах госпрозрахунку, являється юридичною особою, має розрахунковий рахунок, самостійний баланс. Положенням також визначені завдання, зміст роботи, склад коштів.

Правовий статус ВЦРПС, його завдання, функції визначалися статутом професійних спілок СРСР, в редакції затвердженій ХУШ з'їздом профспілок СРСР від 01.01.1987. Відповідно до статуту професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якого входили республіканські ради.

Постановою Президії ВЦРПС від 26.04.1988 № 5-1 затверджені основні напрямки розвитку і покращення санаторно-курортного обслуговування, туризму і відпочинку трудящих.

Установчим з'їздом незалежних професійних спілок України 06.10.1990 прийнято Декларація про утворення Федерації незалежних професійних спілок України.

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур".

Загальними зборами акціонерів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 14.04.1998 протокол № 6 затверджено статут Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Скорочена назва - 3AT "Укрпрофтур". Засновниками ЗАТ "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України. ЗАТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України.

Туристичний готель "Нова Каховка" побудований у 1972 році на кошти Всеукраїнської республіканської профспілкової спілки і переданий на баланс Херсонської обласної ради по туризму та екскурсіях.

Постановою колегії центральної ради по туризму та екскурсіях від 18.07.1988 № 12-4 створено Херсонське обласне туристично-екскурсійне виробниче об'єднання "Херсонтурист".

Постановою колегії Української республіканської ради по туризму і екскурсіям від 27.11.1989 Херсонську обласну раду по туризму та екскурсіях ліквідовано.

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур". Рада Федерації незалежних профспілок та Фонд соціального страхування України 04.10.1991 уклали установчий договір і затвердили його статут.

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур" від 03.12.1991 створено Херсонське обласне відділення Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіям "Укрпрофтур".

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіям "Укрпрофтур" від 27.07.1994 Херсонське обласне відділення "Херсонтурист" реорганізовано в Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

Рішенням позачергових загальних зборів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 09.12.1998 реорганізовано Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" в Херсонське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Херсонтурист".

Згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-XII "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України", майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХП "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452 -XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991 № 1540-ХП "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29.11.1990 майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.1992 № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій.

Спірний об'єкт нерухомого майна є майновим комплексом громадської організації колишнього СРСР.

У своїй діяльності профспілки керувалися загальним статутом профспілок СРСР, відповідно, та до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією. В єдиній системі профспілок колишнього Союзу РСР Укрпрофрада представляла республіканську організацію і мала статус юридичної особи.

16.06.1992 прийнято Закон України "Про об'єднання громадян", вступив в дію 18.07.1992.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об'єднання громадян", об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України "Про профспілки".

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок в Україні були визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999, із змінами і доповненнями. Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

До набуття чинності Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки в Україні у своїй діяльності керувались положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Відповідно до статті 21 Закону України "Про об'єднання громадян", об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Законом України "Про власність" від 07.02.1991 № 697-ХІІ, із змінами і доповненнями (втратив чинність 20.06.2007, ЗУ № 997), зокрема, статтею 20 визначено, що професійні спілки та їхні громадські об'єднання є суб'єктами права колективної власності.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність", право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Таким чином, законодавство України не передбачало підстав виникнення права власності громадського об'єднання шляхом передачі майна від загальносоюзних громадських організацій новоствореним в Україні громадським організаціям або в порядку правонаступництва загальносоюзної громадської організації новоствореною республіканською громадською організацією.

Спірний об'єкт не був об'єктом права власності профспілок УРСР. Згідно з Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілки України не є правонаступником профспілок СРСР.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506, введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно зі статтею 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Судом встановлено, що туристичний готель "Нова Каховка" був і залишається державною власністю, тобто Закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" протиправно передало у власність Херсонському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" (правонаступником якого є Приватне Херсонське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Херсонтурист"), як внесок до статутного фонду, майно та будівлі загальною балансовою вартістю 5545 тис. грн., в тому числі туристичний готель "Нова Каховка", загальною балансовою вартістю 1278 тис. грн. (акт приймання-передачі № 14 від 13.01.1999).

Перевіркою, проведеною прокуратурою Херсонської області встановлено, що 06.11.2001р. директор туристичного готелю "Нова Каховка" ОСОБА_16, діючи від імені Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Херсонтурист", на балансі якого перебував турготель, листом № 45 звернувся до голови Новокаховського міськвиконкому з проханням видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво на право власності на турготель за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 20. Даний лист зареєстровано у виконкомі 08.11.2001 та для перевірки наявності підстав для прийняття виконкомом рішення про можливість оформлення даному товариству свідоцтва про право власності на турготель передано до Каховського ДБТІ.

Крім цього, єдиним документом, який надано до Новокаховської філії Каховського ДБТІ на підтвердження наявності у ЗАТ "Херсонтурист" права власності на даний об'єкт нерухомості є акт від 13.01.1999 № 14 передачі у власність ЗАТ "Херсонтурист" даного об'єкту від Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Будь-яких документів, що підтверджували право власності ЗАТ "Укрпрофтур" на даний турготель і надавали законні підстави оформити таке право власності за ЗАТ "Херсонтурист" до Новокаховської філії ДБТІ надано не було, оскільки турготель був державною власністю.

Виконкомом Новокаховської міської ради 27.11.2001 прийнято рішення № 272, пунктом 2 якого вирішено видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво про право власності на турготель "Нова Каховка". На підставі зазначеного рішення виконкомом Новокаховської міської ради ЗАТ "Херсонтурист" 30.01.2002 видано свідоцтво про право власності на турготель "Нова Каховка".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.02.2013 у справі № 5024/1918/2011 (яке набрало законної сили), задоволено позовні вимоги прокурора м. Нова Каховка в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України - визнано недійсними пункти 2, 3 рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 27.11.2001 № 272 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості".

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами встановлено, що свідоцтво про право власності, 30.01.2002 видане виконкомом Новокаховської міської ради ЗАТ "Херсонтурист" на турготель "Нова Каховка". Новокаховською філією Каховського ДБТІ зареєстроване у реєстраційній книзі № 6 за № 907 (реєстрація здійснена інженеро-реєстратором КП "Каховське БТІ" ОСОБА_17).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком Новокаховського міського суду від 12.08.2011 у кримінальній справі № 2117/1-338/11 (який набрав законної сили), інженера-реєстратора КП "Каховське БТІ" ОСОБА_17 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Вироком встановлено, що директор туристичного готелю "Нова Каховка" ОСОБА_16, діючи від імені закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Херсонтурист", на балансі якого перебував турготель, листом № 45 06.11.2001 звернувся до голови Новокаховського міськвиконкому з проханням видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво на право власності на турготель за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, поспект Дніпровський, 20.

Вказаний лист 08.11.2001 зареєстровано у виконкомі у зв'язку з тим, що обов'язок проводити первинну і поточну реєстрацію, а також визначати законність і повноту документів, на підставі яких проводиться реєстрація покладено на ОСОБА_17, для перевірки наявності підстав для прийняття виконкомом рішення про можливість оформлення даному товариству свідоцтва про право власності на турготель був переданий їй.

При цього, єдиним документом, який наданий до Новокаховської філії Каховського ДБТІ на підтвердження наявності у ЗАТ "Херсонтурист" права власності на даний об'єкт нерухомості акт від 13.01.1999 № 14 передачі у власність ЗАТ "Херсонтурист" даного об'єкту від Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (далі ЗАТ "Укрпрофтур"). Будь-яких документів, що підтверджували право власності ЗАТ "Укрпрофтур" на даний турготель і надавали законні підстави оформити таке право власності за ЗАТ "Херсонтурист" до Новокаховської філії ДБТІ надано не було, оскільки турготель був державною власністю.

Після проголошення незалежності України, Законом України "Про підприємства установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України, залишено у державній власності.

Постановою Верховної ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" передбачено, що, тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно зі статтею 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів законних підстав для оформлення ЗАТ "Херсонтурист" права власності на турготель не було, однак ОСОБА_17, не виконуючи та неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не дослідивши зазначені законодавчі акти, не визначивши законність і повноту документів, на підставі яких здійснюється реєстрація, не вірно застосувавши діючи норми і правила державної реєстрації на вказаний об'єкт нерухомості, у листопаді 2001 року на засіданні виконавчого комітету Новокаховської міської ради, що проводилось у будівлі виконкому за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, 23 за відсутності законних підстав для оформлення ЗАТ "Херсонтурист" права власності на вказаний турготель доповіла про наявність таких підстав і можливість прийняття відповідного рішення.

У результаті таких дій ОСОБА_17 виконкомом Новокаховської міської ради 27.11.2001 прийнято рішення № 272, пунктом 2 якого вирішено видати ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтво на право власності на турготель "Нова Каховка". На підставі рішення виконкомом Новокаховської міської ради ЗАТ "Херсонтурист" 30.01.2002 видано свідоцтво на право власності на турготель "Нова Каховка", яке Новокаховською філією Каховського ДБТІ зареєстровано у реєстраційній книзі № 6 за № 907.

Внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них з боку старшого Новокаховської філії Каховського ДБТІ ОСОБА_17 заподіяна шкода державним інтересам у вигляді безпідставного оформлення права власності ЗАТ "Херсонтурист" на державний об'єкт нерухомості турготель "Нова Каховка", загальною балансовою вартістю 1278 тис. грн.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Херсонським обласним закритим акціонерним товариством "Херсонтурист" (продавець) та ТОВ "Жемчужина" (покупець) 02.12.2009 укладено договір купівлі-продажу 37/1000 частини нежитлової будівлі туристичного готелю "Нова Каховка".

Згідно з частиною 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України (435-15) вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 225 ЦК УРСР встановлено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару належить його власнику.

Власником туристичного готелю "Нова Каховка" є Держава в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що застосування наслідків недійсності спірного правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, не призведе до відновлення прав позивача, в частині витребування спірного майна з чужого володіння, суд визнає за недоцільне їх (наслідків) застосування.

Судами встановлено, що ваідповідно до рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради про поділ на два самостійних об'єкти нерухомого майна № 420 від 28.10.2010 та про видачу свідоцтва на право власності, Херсонському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради видано свідоцтво про право власності від 08.11.2010 серія САС № 456975 на нерухоме майно - нежитлову будівлю, туристичний готель "Нова Каховка".

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав № 27990155 від 13.11.2010, виданого КП "Каховське БТІ", підставою виникнення права власності ПрАТ "Херсонтурист" на спірне нерухоме майно зазначено Свідоцтво про право власності від 08.11.2010 серія САС № 456975, а не рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради про поділ на два самостійних об'єкти нерухомого майна № 420 від 28.10.2010 та про видачу свідоцтва на право власності.

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав № 27990171 від 13.11.2010, виданого КП "Каховське БТІ" у якості підстави виникнення права власності ТОВ "Жемчужина" на спірне нерухоме майно зазначене свідоцтво про право власності від 08.11.2010 серія САС № 456975, а не рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради про поділ на два самостійних об'єкти нерухомого майна № 420 від 28.10.2010 та про видачу свідоцтва на право власності.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Факт протиправного вибуття спірного майна з володіння позивача (не з його волі) підтверджується вироком Новокаховського міського суду від 12.08.2011 у кримінальній справі № 2117/1-338/11.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що законним власником спірного нерухомого майна є Держава в особі Фонду державного майна України.

Статтею 41 Конституції України та статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 Цивільного кодексу України).

Статтею 658 Цивільного кодексу України (стаття 225 Цивільного кодексу УРСР) встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо покупець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння підлягають задоволенню.

Крім цього, суди дійшли до передчасного висновку, що прокурором не пропущено строк позовної давності, встановлений для захисту порушеного права, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За нормою статті 257 цього кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Чинними на час пред'явлення позову нормами про позовну давність не встановлювалися винятки для захисту права власності у спосіб його визнання чи витребування майна із чужого незаконного володіння, тому колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що для даної категорії спору позовна давність згідно з нормою статті 257 Цивільного кодексу України становить три роки.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім цього, суд касаційної інстанції зазначає, що при визначенні початкового моменту з якого слід обраховувати перебіг позовної давності суди невірно виходили з обставин обізнаності прокурора з порушенням права.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014 № 3-23гс14, від 02.09.2014 № 3-82гс14, від 23.12.2014 № 3-194гс14.

Зазначеного суди не врахували, визначаючи початок перебігу позовної давності для позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на положення норм закону та враховуючи вищенаведену правову позицію Верховного Суду України слід зазначити, що тягар доведення тих обставин, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила покладається на позивача.

Під час нового розгляду суду належить дослідити питання застосування позовної давності за заявою відповідача, керуючись наведеною правовою позицією.

Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 04.09.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5024/1115/2011 Господарського суду Херсонської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.